Собака – це не людина
Чому ми не повинні забувати, що собака – це собака?
Колись собака був надійним партнером людини, допомагав у полюванні, охороняв житло. До собаки ставилися з повагою, визнаючи її цінність. Але сучасний світ приніс із собою нові тенденції, і одна з них – олюднення собак. Все частіше ми чуємо про собак як про «дітей», «синів», «дочок» і навіть «волохатих чоловиків».
Таке ставлення, безумовно, має місце, але воно таїть у собі небезпеку. Собака – це не людина у мініатюрі. Вона має інші потреби, іншу психологію, інші інстинкти. Вона не може мислити абстрактно, відчувати ті ж почуття та емоції, що й ми. Олюднюючи собаку, ми часто проектуємо на неї свої бажання та очікування, забуваючи про її справжню природу. Ми часто нав'язуємо їй свої стандарти поведінки та очікування, що може призвести до серйозних проблем у відносинах.
Собака – егоїст. Вона діє, з власних інтересів. Усе, що вона робить, спрямоване на задоволення її власних потреб. Не варто ображатись, якщо ваш вихованець не висловлює вам подяку за все, що ви для нього робите. Собака просто не вміє цього робити.
Багато проблем у відносинах із собакою виникають саме через нерозуміння її мотивації. Коли собака псує речі, гадить у недозволеному місці або не підкоряється командам, ми схильні звинувачувати її в зловмисності. Насправді, найчастіше причина криється у наших помилках: неправильному вихованні, нестачі уваги, нестачі фізичного та розумового навантаження чи невідповідності створених нами умов потребам тварини.
Собака – це хижак. Вона має свої інстинкти, які ми не завжди можемо контролювати. Наприклад, для собаки цілком нормально їсти падаль, захищати свою територію чи домінувати над іншими собаками. Це закладено у її природі. Якщо ми хочемо жити в гармонії з нашим вихованцем, ми повинні прийняти його таким, яким він є, ми повинні прийняти його інстинкти і навчитися з ними працювати.
Звісно, є й зворотний бік медалі. Багато власників собак, незважаючи на всі рекомендації фахівців, продовжують робити ті самі помилки. Вони не навчають своїх вихованців, не приділяють їм достатньої уваги, а потім дивуються, чому їхній собака поводиться не так, як їм хотілося б.
Що робити?
Вивчайте собаку. Намагайтеся зрозуміти її потреби, інстинкти та особливості поведінки.
Забезпечте собаці фізичне та розумове навантаження. Прогулянки, ігри, дресирування – все це необхідно для того, щоб собака відчувала себе щасливою та задоволеною.
Створіть чіткі правила та межі. Ваш пес повинен розуміти, що можна, а що не можна.
Будьте послідовні. Не змінюйте правила гри на ходу. Собака повинен знати, чого від нього очікують.
Звертайтеся до професіоналів. Якщо у вас виникли проблеми з вихованням собаки, не соромтеся звернутися до кінолога. Але що важливо, цей кінолог повинен мати позитивний досвід роботи саме з вашою породою!
Насамкінець хочеться сказати, що стосунки з собакою – це велика відповідальність. Це не просто розвага, а серйозна робота, яка потребує знань та терпіння. Якщо ви вирішили завести собаку, будьте готові до того, що це не іграшка, а жива істота зі своїми потребами та характером. Прийміть його таким, яким він є, і постарайтеся створити для нього комфортні умови життя.
Пам'ятайте, що собака – це не людина. Вона не може замінити нам друзів, сім'ю чи дітей. Але вона може стати нашим вірним супутником та подарувати нам багато радості.
Давайте перестанемо перетворювати собак на подобу людей і почнемо поважати їхню унікальну природу.
© Тетяна Лазько, співвласник розплідника "Strider in Diversity kennel"